Українські емігранти

Українські емігранти в США

Українці в США

Перший український емігрант в Америці -  Іван Богдан приплив з Джоном Смітом у колонію перших поселенців Джеймстаун у 1608 році. Богдан зустрів капітана Сміта під час, коли той воював з турками, був узятий у полон і втік із полону через Україну, Румунію, Угорщину та інші країни.

Але великомасштабна українська іміграція до Америки почалась тільки з 1880 року. Українська еміграція до США із Закарпаття, Галичини та Буковини розпочалася ще в останній чверті XIX століття, набравши масового характеру в період 1890-их років і до початку Першої світової війни. Вона тривала і в міжвоєнний період, хоча і в значно менших масштабах. Після Другої світової війни до США переїхало близько 100 тисяч біженців з України.

Українська мова є державною мовою України, національною мовою близько 50 мільйонів українців і однією в робочих мов ООН.
   Поза межами України українська мова побутує серед українського за походженням населення західної (понад 2 млн. чоловік) та східної (6,8 млн. чоловік) діаспор.
   У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах послуговуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словаччини, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії та багатьох інших країн. Вони видають рідною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, телепередачі. Окрім того, українські громади США і Канади організували мережу осередків української культури — бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 університетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 12 університетах Канади. Україномовні загальноосвітні школи діють в Канаді, Австралії, Польщі, Молдові, Литві. Докладаються зусилля щодо відновлення шкіл злгкраїнською мовою навчання в Румунії та деяких інших країнах.

У галузі природничих і технічних наук:

Ігор Сікорський
 (1889-1972; народився в Києві) – всесвітньовизнаний «батько» вертольотів.

Гайді-Марія (Гайдема́рі) Стефанишин-Пайпер (народилася в 1963 р., дочка іммігрантів з Галичини) – перша українська жінка-космонавт НАСА, яка побувала у космосі в 2006 р.

Яків Гніздовський (1915-1985; вихідець з Тернопіля) – відомий художник, графік, кераміст, мистецтвознавець.

Володимир Палагнюк (знаний в США як Джек Паланс) (1919-2006; син українських емігрантів) – кіноактор, володар «Оскару» (1991).

Юрій Шевельов (1908-2002; уродженець Харкова) – лінгвіст, літературознавець, громадський діяч. Професор в університетах Гарварда, Колумбії, Швеції, Українського Вільного Університету (Мюнхен, ФРН), іноземний член Національної Академії наук України (1991). Автор 17 книг, фундаментальних наукових праць: «Передісторія слов'янства: історична фонологія слов'янських мов" (1965), «Історична фонологія української мови» (1979), «Нарис сучасної української мови». Активний учасник в науковому та культурному житті української діаспори – віце-президент Асоціації українських письменників «Мистецький український рух", головний редактор журналу "Сучасність", член Американського лінгвістичного товариства, Інституту Мистецтв і Наук.

Північна Америка

Канада

Література українською мовою започаткована в Канаді з 90-х років XIX століття. У 1897 році Дмитрів Нестор опублікував першу українську книжку під заголовком «Канадійська Русь. Подорожні вспомини». Перший україномовний вірш було опубліковано в 1898 році в газеті «Свобода», його автором був Іван Збур (1860–1940), вірш називався «Канадійські емігранти». У 1954–1998 роках українські письменники Канади і США мали своє об'єднання «Слово» та з 1970 року видавали однойменний альманах (всього 13 випусків). З 1964 року виходив альманах «Північне сяйво» (5 випусків).

Першими перекладачами української літератури в Канаді були Ф. Г. Р. Лайвес, Е. Дж. Гантер, П. Канді. Серед перекладачів українського походження можна назвати таких, як Юрій Луцький, Джон Вір (Іван Вив'юрський) Микола Скрипник, Богдан Мельник, Н. Педан-Попіль, М. Тарнавський. Вотсон Кіркконел за допомогою підрядників Костянтина Г. Андрусишина переклав і видав антологію «Українські поети 1189–1962» (1963) та майже повне видання Кобзаря (1964). У 1968 році за редакцією К. Біди вийшла антологія «Поезія сучасного Квебеку» в українських перекладах Б. Олександріва, Ігоря Качуровського, К. Дмитрика. О. П'ясецький уклав бібліографічний покажчик «Українська література ангілйською і французькою мовами» (1950–1986).

Видатним письменником, визнаним в сучасній Україні, був Улас Самчук, який з 1948 року переїхав до Канади і був одним із засновників ОУП «Слово» (1954).

У Канаді діє багато українських книгарень, одна з найстаріших — «Українська книгарня» в Едмонтоні, заснована в 1915 році. Чимало є й українських видавництв, які постали переважно після 1945 року: «Кобзар», «Гомін України», «Добра книжка», «Євшан-зілля», «Нові дні», «Новий шлях» (всі у Торонто), «Видавництво українських новин» (Едмонтон), «Преса Тризуб», Видавництво УВАН, видавництво імені Івана Тиктора (всі у Вінніпезі). З 1976 року найактивніше видає українську літературу видавництво Канадського інституту українських студій (КІУС) в Едмонтоні.

США^[14]

Література українською мовою започаткована в США, як і в Канаді, з 90-х років XIX століття. Першими україномовними прозовими авторами у США були Г. Грушка, Ю. Чупка, С. Макар, Н. Дмитрів, З. Бичинський. Драматичні твори публікували М. Струтинський, І. Луцик, Є. Мусійчук. До 1998 року українські письменники групувалися в об'єднанні «Слово», яке видавало однойменні збірники.

Загалом у США видавалося близько 180 україномовних часописів, багато з яких публікували твори художньої літератури.

Активними були українські видавництва «Булава» (засн. 1950), «Червона калина» (засн. 1951), «Книгоспілка» (засн. 1952), «Пролог» (засн. 1953), «Видавництво М. Динисюка» (Чикаго).

Літературний фонд імені Івана Франка (Чикаго) проводить щорічні літературні конкурси. Визначним явищем української літерутури стала творчість представників Нью-Йоркської групи, що виникла наприкінці 50-х років минулого століття. До найпримітніших її представників надежать Богдан Бойчук, Богдан Рубчак, Юрій Тарнавський, Марія Ревакович. З 1959 до 1971 року група видала 10 збірників «Нова поезія».

Південна Америка

Віра Вовк, Бразилія

Українська діаспора^[15] тут менш чисельна ніж в Північні Америці, але вже в 1910 році в Аргентині був заснований перший культурний осередок «Українська читальня». У 1948 році в Аргентині була створена Українська центральна репрезентація українських товариств Південної Америки, яка зокрема займалася й публікацією творів української літератури. Українські письменники публікувалися в україномовних газетах «Українське слово» (засн. 1928), «Наш Клич», «Дзвін», «Світло», «Знання» (всі — Аргентина). Найвідоміша українська письменниця Південної Америки — Віра Вовк, яка мешкає в Бразилії.