В.Гнатюк

           

Невичерпне джерело усної народної творчості

(обрядові, історичні й побутові пісні у записах Володимира Гнатюка)

Тема: Невичерпне джерело усної народної творчості (обрядові, історичні й побутові пісні у записах В.Гнатюка).

Мета уроку:

-          познайомити учнів із українськими народними піснями у записах В.Гнатюка;

-          сформувати в учнів інтерес до особи митця і його спадщини;

-          виробляти вміння шукати необхідну інформацію й користуватися довідковими відомостями з енциклопедій музею В.Гнатюка, Інтернету;

-          висловлювати власні судження, давати змістовні відповіді на питання;

-          розвивати вміння працювати з додатковою літературою та текстовим матеріалом;

-          виховувати в учнів любов до народної пісні та літератури рідного краю.

Цілі уроку:

       Учні знатимуть:

-          життєвий і творчий шлях Володимира Гнатюка – ученого, письменника, літературознавця, етнографа, фольклориста, мовознавця і перекладача;

-          особливості народних пісень, записаних на Бучаччині.

Учні вмітимуть:

-          користуватися додатковими відомостями;

-          висловлювати свої судження та враження від пісень, записаних Володимиром Гнатюком;

-          здійснювати науково-пошукову діяльність.

Тип уроку: інтегрований урок літератури рідного краю та музики.

Обладнання уроку: портрет В.Гнатюка, тексти пісень, записаних фольклористом, учнівські ілюстрації, літературознавчий словничок, мультимедійний проектор, презентація, хрестоматія літератури рідного краю.

Форми, методи, види і прийоми роботи:

-          випереджальні, індивідуальні завдання;

-          самостійне опрацювання учнями матеріалу.

Епіграф уроку

                                                                                                             А без пісні не буває сонця,

А без сонця не буває цвіту,

Хто забуде материнську пісню,

Той сліпий блукатиме по світу

                                   І.Бердник

Вислів

А ниви лежать,

Притаївшись ниць,

І села піснять Гнатюкові.

Прийми наші щирі

Троянди сердець

І вічне горіння Любові

                                   В.Вихрущ

Мотивація навчальної діяльності

Вступне слово вчителя української літератури.

            Бучацька земля може пишатися перед українським народом тим, що дала йому одного з найвидатніших дослідників народної поетичної творчості Володимира Гнатюка.

Результативність сьогоднішнього уроку залежатиме від спільних зусиль вчителів літератури, музики і, звичайно, ваших. Ми познайомимося із людиною, яка відома, як великий слов’янський учений, видатний український письменник і літературознавець, етнограф і фольклорист, мовознавець і перекладач.

-          Як ви вважаєте, чому наш урок розпочався саме із спогадів про Володимира Гнатюка? (орієнтовані відповіді: навчався в Бучачі, записав багато пісень)

-          Звідки у Гнатюка появилась велика любов до народної творчості? (з родинного оточення, з рідного села Велеснів, матері)

-          Що вам відомо про В.Гнатюка та його діяльність?

-          Звідки у В.Гнатюка появилась велика любов до народної творчості?

Сьогодні ми познайомилися із діяльністю В.Гнатюка в галузі вивчення народної пісні. А вчитель музики, який присутній на уроці, допоможе нам у цьому.

Вчитель музики

Усна народна творчість говорить: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає людину». Тому на сьогоднішньому уроці за допомогою мелодії пісень, зібраних В.Гнатюком, постараємось зрозуміти настрій та почуття їх виконавців.

            Українська народна пісня ввібрала в себе історію і побут, болючі роздуми, найніжніший почуття, поєднала пристрасне й емоційне слово

Учень-дослідник:

            За 30 літ своєї невтомної дослідницької, видавничої і популяризаторської діяльності. В.Гнатюк опублікував майже тисячу праць різних жанрів. Такі його видання, як «Коломийки»(3т), «Колядки і щедрівки» (2т), «Гаївки» - це золотий фонд не лише української чи слов’янської етнології, а й світової. Недарма І.Франко назвав В.Гнатюка феноменально щасливим збирачем всякого етнографічного матеріалу. В основу класифікації пісень В.Гнатюк поклав жанрово-тематичний принцип, розділивши їх на 12 груп.

1. Духовні пісні і колядки.
2. Баляди і романси.
3. Історичні пісні.
4.  Різні долі.
5. Дівоцькі пісні.
6. Утрата вінка.
7. Парубоцькі пісні.
8. Вояцькі пісні.
9. Пісні про подружнє життя.
10. Місцеві пісні.
11. Жарти і дотепи.
12. Пісні про звірів.

               Пісні автор записував дуже точно, передаючи найтонші особливості народної мови. Біля кожної пісні дата, місце запису, прізвище та ім’я.

Вчитель літератури:

               Великий вплив праці В.Гнатюка мали на композитора Володимира Івасюка. Ось уривок із листа батька, адресованого директору музею п. О.Черемшинському (учень зачитує уривок)

Вельмишановний Остапе Степановичу!

Володя завжди линув до праць Володимира Гнатюка, був добре обізнаний з ними. В його бібліотеці є монументальна праця Володимира Гнатюка – «Коломийки», видані ще в 1906 р…

Вона зіграла велику роль у творчій біографії мого Сина, композитора. Він її читав уважно, вдумливо вивчав про «червону рутоньку». Ось та коломийка:

Назбирала троєзілля, червону рутоньку,

Та схотіла счарувати мене сирітоньку.

Вчитель музики:

А зараз, діти, заспіваємо коломийку, яку В.Гнатюк написав М. Коцюбинському (виконує група учнів)

Ой закритя, моя мила, закритя, закритя

Якусь єс ми біду дала, до тебе прилип я.

Якусь єс ми біду дала, чи не сухотоньки

Що не маю вночі спання, а вдень роботоньки.

Учень:

          Одержавши від В.Гнатюка третій том «Коломийок», М.Коцюбинський захоплено повідомляє: «Розважали мене під час вакацій Ваші коломийки. Що за хороша книжка! Просто подивляєш багатству народної творчості, колоритність мови…»

Вчитель української літератури:

На уроках літератури ми з вами вивчали обрядові пісні. Давайте пригадаємо:

-          Які пісні називаються обрядовими?

-          Про що розповідається в обрядових піснях?

-          Які обрядові пісні записав В.Гнатюк?

-          (учні відповідають: колядки, щедрівки, гаївки)

Вчитель музики:

            А зараз, діти, виконаємо щедрівку «А в лузі, в лузі, а в калиновім» та «Ци дома, дома хороша вдова» (учні співають)

Вчитель української літератури (бесіда з учнями):

-          Коли виконувалися ці пісні?

-          До якого жанру вони відносяться?

-          Які пісні виконувалися під час весняних обрядів?

-          Що ви знаєте про гаївки, записані В.Гнатюком? ( «Кривий танець», «Ворота»)

(Дівчата виконують гаївку «Кривий танець», хореографічна постановка)

-          Що вам відомо про історичні пісні?

-          Які пісні записані В.Гнатюком, ви знаєте? («Їхали жовнірочки з войни», «Ой попід гай зелененький», «Там на горі жовта бляха», «Ой служила Настя в пана»)

Вчитель музики:

А зараз прозвучить пісня «Ой попід гай зелененький» (учні виконують пісню)

-          Яка мелодія цієї пісні?

-          Про кого з відомих героїв розповідається в ній? (О.Довбуша). Що ви можете сказати про цього героя?

-          Хто найчастіше був автором музики до пісень Гнатюка? (М.В.Лисенко, Ф.Колесса, С. Людкевич)

Вчитель української літератури:

Багато пісень Володимир Гнатюк записав від матері. У них – радощі і смуток простої людини. До нас дійшло 30 пісень, які проспівала йому мати. Серед них «Ой гаю ж мій гаю», «Ой у лузі край дороги зацвіла калина».

-          Як називаються пісні в яких розповідається про долю людини? (Соціально-побутові)

Вчитель музики:

А зараз діти виконаємо пісню «Ой служила Настя в пана»

-          Яким настроєм пройняті рядки пісні?

-          Про що в ній розповідається?

Вчитель української літератури:

-          Що вам відомо про збірник «Лірники»?

Відповідь учня:

            Гнатюк і справді був одним з найбільших українських фольклористів. Його збірка лірницьких пісень, молитов, записана у вересні 1896 р. від лірника Якова Златарського-Москвина із села Жизномира Бучацького повіту.

          Збіркою «Лірники» В.Гнатюк дебютував як український етнограф. Вона була надрукована в одному із річників «Етнографічного збірника Наукового товариства ім.. Т.Шевченка у Львові» і залишилася й досі єдиним записом повного репертуару галицьких лірників.

Вчитель музики:

         Зараз виконаємо пісню «Просо» записану в Бучацькому повіті. (учні виконують пісню)

Підсумок уроку.

Вчитель української літератури:

         Життя, яке прожив Володимир Гнатюк – приклад для наслідування. Тому для нас важливо зберегти пам’ять про сина тернопільської землі. Якщо ви захочете доторкнутися до живої історії української культури, то завітайте в музей В.Гнатюка у Велесневі.

Бесіда з учнями.

-          Про що ви дізналися на уроці, що вам найбільше запам’яталося?

-          Чому гімназія в нашому місті носить ім’я В.Гнатюка?

-          Які пісні записані В.Гнатюком вам найбільше запам’яталися?

Мікрофон:

         На сьогоднішньому уроці я зрозумів, що…

Вчитель:

         Вчімося у В.Гнатюка збирати по краплині народні перли-самоцвіти, щоб не загинули вони, бо «хто не знає минулого, той не вартий майбутнього»

Виставлення й мотивація балів.

Домашнє завдання:

Пошукова робота:

-           «Творчі взаємини В.Гнатюка з композитором М.В.Лисенком»;

-          «Мотиви збірки В.Гнатюка «Лірники».

Літературознавчий словничок

1.      Веснянки – обрядові, переважно танкові дівочі пісні, що виконувалися на святах на честь весни й початку польових робіт. Веснянки називають гаївками, гагілками. Найбільш відомі: « А ми кривого танця йдем», «Ворота», «А ми просо сіяли», «Подоляночка».

2.      Історичні пісні – народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб.

3.      Коломийки – жартівливі пісеньки, виконувані за усталеною мелодією як приспівки до танцю чи без нього.

4.      Колядки – обрядові пісні, приурочені Різдвяним святам.

5.      Лірницькі пісні – відображали тяжку долю людей, історичні події, виконувалися народними співцями лірниками.

6.      Обрядова пісня – виконувалася під час певних обрядів, розрізняють календарну і родинно-побутову.

7.      Пісня – невеликий ліричний вірш, що виконується співом.

8.      Щедрівки – старовинні обрядові пісні, що співалися під Новий рік

Нові підходи до навчання учнів української літератури

Як допомогти розкритися багатству індивідуального світу дитини? Як організувати процес пізнання, щоб в очах не згасав вогник допитливості і навчання стало захоплюючою працею, щоб кожні 45 хвилин пробуджували інтерес до навчання? Ці та інші проблеми стараюся розв’язати на уроках української мови та літератури. У даний час з допомогою вчителів інформатики працюю над створенням власного дидактичного засобу – мультимедійної комп’ютерної презентації. Є перші спроби використання на уроках.

            Вперше комп’ютер використала на підсумковому уроці, під час вивчення ділових паперів. Клас був поділений на групи, які мали свої завдання.

            Хоч досвід ще невеликий, використання  презентацій полегшує роботу вчителя. Екран дисплея і слово вчителя – дійові засоби розвитку мовлення на уроках літератури. Учні навчаються слухати мову, дивитися та усвідомлювати екранний образ. Крім того, це дає змогу «оживити» урок, пов’язати вивчення матеріалу з враженнями і з спостереженнями учнів. Кожна сторінка з презентації містить текстову, графічну та анімаційну інформацію. Це  справляє сильний емоційний вплив на учнів, а також стимулює їх творчі здібності. Таким чином, комп’ютер виступає як технічний засіб навчання. Застосовуючи можливість локальної мережі кабінету інформатики, учні мають змогу спостерігати зображення на своїх моніторах. Слухаючи матеріал, одночасно можуть бачити демонстраційний матеріал.

            Крім того, комп’ютерні технології надають широкі можливості для виявлення індивідуальних здібностей учнів та їхніх потреб у творчій самореалізації. Адже використання презентацій передбачає активну взаємодію вчителя та учня. Діти залучаються до навчального процесу як активні учасники: одна група підбирає демонстраційний матеріал і створює слайди, готує текстову інформацію до них; інша займається оформленням презентації.

            Найдоцільніше на мою думку використання презентацій на семінарських заняттях, уроках-дослідженнях, підсумкових, літературних екскурсіях. При цьому слід врахувати, що на підготовку уроку потрібно багато часу.

Учнями ліцею підготовлені веб-сторінки, які можна використати під час уроків:

                                                        10 клас

1. Життєвий і творчий шлях Лесі Українки.

2. Ольга  Кобилянська – царівна української літератури.

                                                        11 клас

1. Життєвий і творчий шлях Івана Багряного.

2. Життєве кредо Василя Стуса.

                                 Література рідного краю

1.      Життя -  подвиг (В. Ярмуш).

2.      В. Гнатюк і наш край.

3.      Шмуєль Агнон – лауреат Нобелівської премії.

4.      С. Крушельницька – співачка світової слави.

«Навчити чогось можна лише тоді, коли сам це зробиш»,- саме ці слова грецького філософа Аристотеля спонукають до постійного творчого пошуку. Нові підходи до викладання української літератури базуються на принципах гуманізму, співробітництва, формування власного творчого «Я».

            Головним є розвиток творчого мислення та уяви учнів. На уроках можна створити атмосферу захопленості, вести школяра у світ прекрасного, навчити сприймати твір у його цілісності та єдності.

            Здійснюючи особистісно зорієнтоване навчання, потрібно бачити у кожному учневі особистість з індивідуальним способом мислення. На уроках формувати загальнолюдські духовні цінності, залучати учнів до високого духовного світу української культури.

            Саме цьому сприяє активне впровадження нових освітніх технологій: використання комп’ютера у навчальному процесі та різноманітних  типів уроків.